|
|
Поради для вчителівШановні вчителі Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей. Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними. Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.
«Агресивність у поведінці учнів ЗНЗ» Поради для вчителів
Без любові все – ніщо!
Обов’язок без любові - робить людину дратівливою. Відповідальність без любові - робить людину безцеремонною. Справедливість без любові - робить людину жорстокою. Правда без любові - робить людину критиканом. Виховання без любові - робить людину дволикою. Розум без любові - робить людину хитрою. Привітність без любові - робить людину впертою. Компетентність без любові - робить людину впертою. Влада без любові - робить людину насильником. Честь без любові - робить людину гордою. Багатство без любові - робить людину жадібною. Віра без любові - робить людину фанатиком. Агресія – відносно стійкий емоційний стан людини, який виявляється у гніві, злості, роздратуванні і є передвісником агресії. Критерії визначення агресивності Дитина часто : - втрачає контроль над собою; - сперечається, лається з дорослими; - відмовляється виконувати правила; - умисно дратує людей; - звинувачує інших у своїх помилках - сердиться і відмовляється виконувати прохання; - буває заздрісною, мстивою; - чутливо й швидко реагує на різні дії оточуючих (дітей і дорослих), які нерідко дратують її. Причини, які зумовлюють розлади управління поведінкою - непослідовне виховання із суворими покаран- нями; - сімейна занедбаність; - фізичне чи сексуальне знущання над дитиною; - часта зміна вчителів; - виховання в малозабезпеченій багатодітній сім’ї; - відсутність батька; - антисоціальні розлади, або алкогольна залежність батьків; - спілкування з дітьми з девіантною поведінкою. Загальні правила роботи з агресивними дітьми - Бути уважними до потреб дитини. - Демонструвати модель неагресивної поведінки. - Навчати прийнятних способів вираження гніву. - Навчити розпізнавати власний емоційний стан і стан інших людей. - Розвивати здатність до емпатії (співчуття, співпереживання). - Бути послідовним у покараннях, карати за конкретні вчинки. - Покарання не повинно принижувати дитину. - Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях. - Учити брати відповідальність на себе. - За можливості запобігати агресивним появам дитини: перехопити занесену для удару руку, покликати дитину. - Встановити чітку заборону на агресивну поведінку, систематично нагадувати про неї. Агресивність людини – це риса, обумовлена потребою в самоактуалізації. Знання рівня агресивності учнів допоможе своєчасно скорек-тувати поведінку залежно від обставин.
Яким чином ви можете уникнути зустрічі з синдромом професійного вигорання?
1. Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми. 2. Любіть себе або принаймні прагніть собі подобатися. 3. Підбирайте справу собі по душі: згідно до своїх схильностей і можливостей. Це дозволить вам знайти себе, повірити у власні сили. 4. Припиніть шукати у роботі щастя або порятунку. Вона — не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі. 5. Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними. 6. Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на робоче, але і на приватне життя. 7. Вчиться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній перегляд подій. 8. Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього його роботу, поставте собі питання: чи так вже йому це потрібно? А може, він впорається сам? Що робити, якщо ви помітили перші ознаки вигорання?
Перш за все, визнати, що вони є. Ті, хто допомагає іншим людям, як правило, прагнуть заперечувати власні психологічні проблеми. Важко признатися самому собі: «я страждаю на профе-сійне вигорання». Тим більше, що у важких життєвих ситуаціях включаються внутрішні неусвідомлювані механізми захисту. Серед них – раціоналізація, витіс-нення травматичних подій, «окаменіння» відчуттів і тіла. Люди часто оцінюють ці прояви невірно – як ознаку власної «сили». Деякі захищаються від своїх власних важких станів і проблем за допомогою уходу в активність, вони прагнуть не думати про них і повністю віддають себе роботі, допомозі іншим людям. Допомога іншим дійсно на деякий час може принести полегшення. Проте тільки на деякий час. Адже надмірна активність шкідлива, якщо вона відволікає увагу від допомоги, якої потребуєте ви самі. Пам'ятаєте: блокування своїх почуттів і активність, виражена понад міру, можуть уповільнити процес вашого відновлення. По-перше, ваш стан може полегшити фізична та емоційна підтримка від інших людей. Не відмовляйтеся від неї. Обговоріть свою ситуацію з тими, хто, маючи подібний досвід, відчуває себе добре. Для професіонала при цьому доречна і корисна робота з супервізором – професійно досвідченішою людиною, яка при необхідності допомагає менш досвідченому колезі в професійно-особистісному вдосконаленні. У запланований період часу професіонал і супервізор регулярно спільно обговорюють виконану роботу. По-друге, в неробочий час вам потрібна самота. Для того, щоб справитися зі своїми відчуттями, вам необхідно знайти можливість побути одному, без сім'ї або близьких друзів.
Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності
Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, діяльності, сім’ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Так і «перерви» потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, сконцентруйтеся на своєму диханні.
Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров’я і благополуччя.
Правила спілкування з учнями
При спілкуванні з учнями слід дотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категорично неможна.
ТРЕБА:
НЕМОЖНА:
|
